Запрошую на урок

Доповідь:

«Інноваційна діяльність вчителя

під час планування сучасного уроку»

                                                                                                Підготувала вчитель

                                                                                                       образотворчого                                                                                                   мистецтва

                                                                                            та художньої культури

                                                                                  Бузова О.О.

   Усім нам відомо, що основною формою навчання, за традиційним визначенням, є урок.

   Сучасний урок – це передусім урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні.

   Згадаймо, з яких структурних одиниць складається урок:

·        Організаційний момент;

·        Актуалізація опорних знань;

·        Мотивація навчальної діяльності;

·        Повідомлення теми і мети уроку, очікуваних навчальних результатів;

·        Підсумки та оцінювання результатів;

·        Первинне сприйняття навчального матеріалу;

·        Надання необхідної інформації;

·        Вивчення нового матеріалу;

·        Узагальнення та систематизація знань;

·        Інтерактивні вправи.

     Кожний інтерактивний урок має свою композицію та свій сценарій. Побудова такого уроку не проста і має творчий підхід до організації навчальної діяльності.

З усіх наведених вище структурних одиниць виокремимо ті, які є основними в інтерактивному уроці:

·        Мотивація навчальної діяльності;

·        Повідомлення теми і мети уроку, очікуваних навчальних результатів;

·        Надання необхідної інформації;

·        Інтерактивні вправи;

·        Підсумки та оцінювання результатів.

   Саме таку структуру інтерактивного уроку визначає О. Пометун. (Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід/ Методичний посібник. 2002р.)

   Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів-навчання, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. ІТН найбільше відповідають особистісно-зорієнтованого підходу до навчання.         В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТН найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

     Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50%).

      Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.

      Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.

       Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.

       Учні отримують навички думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють  інтерактивні технології.

Впроваджуючи інтерактивні форми роботи на уроках свого предмету, я намагаюсь знайти підхід до учня, який переходить в роль суб’єкта, що ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості.

    Так, як ціллю системи освіти у 21-у столітті є «Створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості, як громадянина України», вважаю доцільним впровадження інтерактивних технологій на уроках в школі.

    Пропоную розглянути схему впровадження інтерактивних форм роботи на уроках образотворчого мистецтва під час планування сучасного уроку:

№	Структурні одиниці уроку	Інтерактивні вправи
1	Актуалізація опорних знань(формування робочого настрою).	«Розминка», «Так-ні» ,«Мікрофон»,  «Опитування естафета», «Взаємоопитування», «Ланцюжок».
2	Мотивація навчальної діяльності	«Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення»
3	Вивчення нового матеріалу;	«Робота в малих групах», «Метод проектів», «Експедиція», «Подорож» , «Мозкова атака», «Прес-конференція»
4	Підсумки та оцінювання результатів.	«Метод проектів», «Навчаючись-вчуся», «Акваріум», «Аукціон», «Так-ні».
5	Домашнє завдання	«Випереджальне домашнє завдання» для окремих сильніших учнів, для груп учнів.

                             « Розминка»

·        Учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні.

·        До теми «Пейзажний жанр» у 5-у класі.

    Подивіться у вікно. Зранку накрапував дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Таку погоду порівнюють з вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.

    Завдання: Що спільного між погодою та людиною?

   ( Учні обговорюють у парах завдання, пропонують свої пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем.)

   Висновок: Спільне в людині та природі – це настрій та емоції. Веселий та радісний настрій можна передати зображенням сонячного дня, а смуток і печаль – зображенням дощового і похмурого дня.

                    « Так – ні»

     Учитель згадує поняття, пов’язані з темою, що вивчається, а учні

намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, на які слід відповідати лише «так» або «ні».

    Розглянемо застосування гри «так – ні» на уроці з теми: «Засоби виразності скульптури. Створення рельєфу кахлі.» (5 клас, «Асоціативно – образна мова»).

    Я ховаю зразок або фото рельєфної композиції і пропоную учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають відповідей «так» чи «ні».

Учні можуть ставити такі запитання:

-         Це твір живопису (графіки, скульптури…)?

-         Це об’ємна скульптура? 

-         Це скульптура на площині?

-         Це рельєф?

   Якщо знайдено учнями відповіді, я показую класу зразок і оголошую тему  уроку. Цей прийом вчить пов’язувати розрізненні факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню набутих знань.

                           « Ланцюжок»

 Ця вправа полягає у тому, що учні за короткий час активізують свої знання,

що випливають у вигляді асоціацій на конкретне слово.

      Наприклад, на уроці у 6-у класі з теми «Шрифтова композиція. Листівка.»(Розділ ІІ «Взаємозв’язок форми й змісту в образотворчому мистецтві». Тема 2 «Людина та предметний світ») можна побудувати ланцюжок асоціацій до слова «листівка».

 ( Можливий варіант: листівка – свято – день народження – радісний настрій – яскравість – привітання – текст – букви…)

     Продовжуючи графічний напрям, «ланцюжок» я  використовую в 5-у класі на уроці за темою: «Композиція у графіці. Створення слова – образу.» (Розділ І «Мова образотворчого мистецтва», тема 2 «Асоціативно – образна форма», додаток №1, ст..)

                                  «Мікрофон»

     Передаючи символічний «мікрофон», охочі висловлюються чітко, виразно, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного. Цей метод доцільно використовувати для активізації набутих знань учнів з даної теми.

    Або, на уроках де є момент сприйняття мистецтва, учні виражають свої думки (кожен може щось сказати, визначити головне) висловлюючись по черзі.

                                «Асоціативний кущ»

    Ця вправа полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема – опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

   Розглянемо приклад застосування цього методу на уроці з теми  « Композиція в графіці. Створення шаржу.» у 5-у класі (Розділ ІІ «Природні форми та образи в образотворчому мистецтві», тема 1 «Природні форми»), додаток №10, ст..

   На уроці з теми «Книжкова графіка» у 5-у класі (Розділ ІІ «Природні форми та образи в образотворчому мистецтві». Тема 2 «Художні образи і композиції в різних видах образотворчого мистецтва») я також використовую «Асоціативний кущ»,

    У 5-у класі на уроці з теми «Композиція у живопису: пейзажний жанр(марина). Зобразити морський пейзаж з передачею настрою природи» ми з учнями складали асоціативний кущ на слово «пейзаж»,  додаток №2, ст..

     Також використовую побудову асоціативного куща в 7-у класі на уроці з теми: «Дизайн. Розробка вивіски»(Розділ І «Простір і об’ємно-просторова форма», тема 2 «Об’ємно-просторова форма. Архітектура і місто») на поняття «Вивіска – роль реклами»,

                                   « Незакінчене речення»

   Доцільно використовувати цей метод для активізації вже набутих учнями знань при перевірці художніх термінів. Я зачитую визначення терміна, а діти повинні продовжити назвавши правильну відповідь

                  

    Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів:  робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція», «Подорож», «Мозкова атака», «Прес – конференція».

                                        «Експедиція» 

    У 5-у класі на першому уроці на тему «Походження мистецтва»  (  Розділ І «Мова образотворчого мистецтва», тема 1 «Асоціативно-образна мова») я використовую такий метод як «Експедиція» (експедиція в часи існування первісної людини). Заздалегідь утворені учнівські групи отримують маршрути експедицій та матеріали для опрацювання: фото наскальних зображень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті. Деякі роз даткові матеріали можна розглянути у додатку №8, ст..

   Також, «Наукову експедицію» можна провести у 6-у класі на тему «Проектування предметів побуту. Трансформація природних форм» (Розділ ІІ «Взаємозв’язок форми й змісту в образотворчому мистецтві», тема2 «Людина та предметний світ»). 

   Результати самостійної роботи в малих групах учні представляють у вигляді доповідей або виступів перед класом. Діти повинні відобразити матеріал, прокоментувати або описати свої знахідки – твори мистецтва, дати загальну характеристику та виділити особливості мистецтва того чи іншого періоду.

   Учитель обов’язково повинен прокоментувати роботу груп та з’ясувати рівень засвоєння матеріалу учнями.

  

                                    «Подорож»                 

       Навчальний матеріал з теми «Засоби виразності декоративного мистецтва. Писанка» у 5-у класі (Розділ ІІ «Природні форми та образи в образотворчому мистецтві», тема 1 «Природні форми») учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об’єднуються в групи, спільно  опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.

       Оформлення опрацьованих матеріалів учні виконують у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».

      

                                       «Мозкова атака»

      Розгляньмо застосування  цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (6 клас .Книжкова графіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме – ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину  Т.Яблонської « Встала весна».

      Думки учнів та висунуті ними ідеї записую на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець художніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.

              Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з  учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

                                      «Прес – конференція»

         «Прес – конференція» - це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку у формі прес – конференції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репортерів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).

        Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:

1.     Види композиції + приклади художніх творів.

2.     Схема аналізу.

«Репортери» ставлять свої запитання з метою отримання від «консультантів» якнайповнішої інформації.

   «Репортери» в ході уроку складають наукові статті, що розкривають питання композиції.

    Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур ( набори); робота в парах.

Також цей метод я використовую на уроці в 5-у класі з теми: «Засоби

виразності скульптури: монументальна, скульптура малих форм, дрібна пластика. Створення доброго і злого дракона»,

     

    Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов’язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, « Аукціон».

                          «Навчаючи вчуся»

   Метод використовую під час узагальнення та закріплення вивченого та завершення роботи з теми.

    Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес.

        Порядок проведення:

1.     Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня.

2.     Роздати по одній картці кожному.

3.      Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.

4.     Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.

5.     Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня.

6.      Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.

                         Метод проектів

     Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв’язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички.

    Для уроків образотворчого мистецтва я рекомендую творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-у класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).

   Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.

            Етапи роботи над проектом:

1.     Оголошення вчителем теми.

2.     Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно-стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя).

3.     Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, визначення найкращого варіанту, встановлення способів виконання макету.

4.     Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.

5.     Попереднє обговорення отриманих результатів в групах.

6.     Захист (презентація проектів).

7.     Колективне обговорення. Висновки.

   Також пропоную метод проектів у 5-у класі з теми: «Засоби виразності декоративного мистецтва. Композиція – дерево життя» та «Композиція у живопису: пейзажний жанр (марина).Зобразити морський пейзаж з передачею настрою природи.».

                                  Урок – конкурс

    Конкурс – вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.

    Наприклад. На уроці з теми «Декоративна композиція. Зимова пташка» (5-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин птаха та деталей із картону. Я повідомляю завдання – створити композицію з птаха та декоративних рослинних елементів.

       Завдання:

1)    скласти композицію із запропонованих частин;

2)    приклеїти частини на аркуш, озлобивши форми придуманими або домальованими деталями;

3)    підготувати усний захист проекту.

  В кінці уроку я аналізую роботи і визначаю групу – переможницю.

    Будь-який технологічний прийом, що використовується на уроці, має бути доцільним. Отже, під час вивчення різних тем слід застосовувати різні прийоми. У той же час ефективність кожного прийому залежить від його умілої організації, яку можна виробити лише за умови неодноразового використання певної технології. Використовувати технологію проведення не окремо взятого уроку, а впроваджувати інноваційні технології поступово, створюючи організаційну базу, відпрацьовуючи механізм, відстежуючи настрій і ступінь зацікавленості учнів. І от тоді з’являються результати: партнерські взаємовідносини вчителя і учнів, розширення діапазону вмінь і навичок; «підтягування» слабих і , головне, поява дійсно зацікавлених в отриманні знань.

                               Засоби виразності декоративного мистецтва.

Створення композиції «Дерево життя»

                                                                         Дерево життя – символ всесвіту,

                                                             його зародження, символ росту, гармонії,

                                                             безсмертя; невичерпних життєвих сил;

                                                             вічного оновлення та відродження.

Мета: Розширити і поглибити знання про значення оберегової символіки в народному мистецтві.

Завдання:

1.     Ознайомити з поняттям символіки кольору та зображень в декоративній композиції «Дерево життя»; формувати вміння і навички висловлювати свої думки через колір та символіку у своїх творчих роботах;

2.     Розвивати почуття гармонії в творчій роботі;

3.     Виховувати розуміння і повагу до народного мистецтва.

Тип уроку: комбінований з використанням методу проектів.

Техніка виконання: аплікація, живопис, графічні техніки в оформленні.

Обладнання: для вчителя – репродукції робіт Марії Приймаченко, таблиці (символіка кольору, символіка зображень, схема будови дерева життя), зразок роботи.

                         Для учнів – графічні матеріали, матеріали для аплікації, малюнок дерева (А-2), набори шаблонів.

   Хід уроку:

_1_   Добрий день діти.   Ми сьогодні знову працюємо в групах. Поверніться один до одного і посміхніться, а тепер подаруйте свою посмішку мені.

_2_  Мотивація навчальної діяльності.

    Вчитель:  Давня людина жила в єдності з природою. Особливо важливими для неї були тварини і рослини. Людина вважала їх символами життя і здоровя, урожаю і щастя, носіями магічної сили і оберегами життя.

      В будові всесвіту кожній тварині і рослині відводилось своє місце. Так виник образ дерева життя, який є уособленням єдності всього існуючого.

      В Україні зображення дерева життя знаходять в орнаментах вишитих і тканих рушників, килимів, витинанок, писанок, посуду і в оздобленні одягу.

      Світовим деревом українців найчастіше є дуб, верба, липа, калина, береза.

      Наші групи підготували домашнє завдання – повідомлення про дерева-обереги та їх зображення.

    Виступ груп:

 Оголошення теми і мети:

   Тема нашого уроку – композиція «Дерево життя». Ваша мета, перетворити дерева на образ «дерева життя» за допомогою техніки аплікації.

Вступна бесіда:

-         (напис на дошці) Дерево життя – символ всесвіту, його зародження, символ росту, гармонії, безсмертя; невичерпних життєвих сил; вічного оновлення та відродження.

-         Аналіз таблиці «Схема будови дерева життя»

     Дерево членується по вертикалі на три частини, до кожної з яких прив’язані певні істоти:

-         Нижня – коріння (підземний світ), де є змії, риби, водоплавні птахи й тварини, бо низ дерева не лише підземний світ, але й море, річка, взагалі вода;

-         Середня – стовбур (земний світ), де співіснують великі істоти – люди і тварини – бики, коні, олені, вовки, ведміді;

-         Верхня – крона (небесний світ), де селяться птахи, бджоли, тут розташовують  також небесні світила.

  В основі композиції лежить хрест, який символізує змінність дня і ночі, чи пір року.

-         Аналіз репродукцій М. Приймаченко і прикладів дитячих робіт.

-         Аналіз таблиць «Символіка кольору», «Символіка зображень» та аналіз власного прикладу роботи (розміщення жителів з допомогою учнів).

_3_

Завдання групам:

  У кожної групи є набір шаблонів символічних зображень. За допомогою техніки аплікації ви вносите в     свою композицію тварин, птахів, риб та інші зображення.

      Поетапність роботи:

-         Визначитись в групі – хто відповідатиме за нижню частину, хто за середню, хто за верхню, а хто готує захист проекту;

-         Продумати, які елементи ви будете використовувати, які кольори підберете для ваших зображень, враховуючи їх символіку;

-         Вирізати необхідні елементи з кольорового паперу чи картону і приклеїти в належне місце на композиції; зображення можна оздобити графічними техніками за допомогою фломастерів чи ручок.

-         Не забуваємо про правильне поводження з ножицями (держимо закритими коли не працюємо, передаємо ручками вперед);

-         На роботу вам відводиться .

Фізхвилинка ( бджілки – метелики – птахи)

Самостійна практична діяльність:

-         Фронтальна робота;

-         Індивідуальна робота;

-         Поточний інструктаж.

_4_

      Захист проектів

_5_

Підсумок вивченого:

Чи сподобався вам урок? Що ви дізнались нового про дерева? Що цікавого ви дізнались про кольори?

_6_

 Домашнє завдання (знайти зображення декоративних птахів, фарби, кольоровий папір – синій, чорний, фіолетовий)

     Підводячи підсумок своєї доповіді , хочу наголосити , що після використання інтерактивних вправ на уроках образотворчого мистецтва,  учні стали більш активними, їх цікавить не тільки матеріал уроку , вони бажають знати більше про мистецтво.